Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
очманілий — 1 дієприкметник від: очманіти розм. очманілий 2 прикметник одурілий розм … Орфографічний словник української мови
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови
очманілість — лості, ж., розм. Стан за знач. очманілий 2) … Український тлумачний словник
очманіло — розм. Присл. до очманілий 2) … Український тлумачний словник
очамрілий — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до очамріти. 2) Те саме, що очманілий … Український тлумачний словник
очмарілий — а, е, розм. Те саме, що очманілий … Український тлумачний словник
несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… … Словник синонімів української мови
безтямний — 1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам ятний, знетямлений, безумний,… … Словник синонімів української мови
зачмелений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зачмелити. 2) у знач. прикм. Сп янілий; очманілий … Український тлумачний словник
запаморочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до запаморочити. 2) у знач. прикм. Без ясного сприйняття дійсності, очманілий … Український тлумачний словник
